Схема документообороту при використанні акредитиву

схема документообороту при використанні акредитиву
Отримавши відповідне повідомлення, банк постачальника відкриває на ім’я постачальника спецрахунок і сповіщає про це постачальнику. Платіжне доручення — документ, який є письмово оформленим дорученням клієнта банку, що його обслуговує, на перерахування визначеної суми коштів зі свого рахунку. При цьому стало можливим укладати угоди між різними фінансовими центрами, що знаходяться в різних часових поясах. Угоди своп – комбінація двох протилежних конверсійних операцій з різними датами валютування. Інкасові доручення (розпорядження) банки приймають протягом 10-ти днів із дня виписки. Відзивний акредитив — це такий акредитив, який може бути зміне­но або анульовано банком, обслуговуючим платника (банком-емітентом), без попередньої згоди з постачальником (бенефіциаром) у випадках неви­конання ним умов договору.


Умови та порядок проведення акредитивної операції передбачаються у договорі між бенефіціаром і заявником акредитива. Однак це буде означати відкриття банком валютної позиції, що повинна бути закрита. Цей найбільш розповсюджений сьогодні вид валютного арбітражу передбачає розрахунок дилера на позитивну зміну курсу і характеризується прийняттям ризику збитків при відкритті валютних позицій. Вони поділяються на фінансові та комерційні. До фінансових належать векселі (прості та перевідні), чеки, платіжні розписки; до комерційних – рахунки-фактури, документи, що підтверджують відвантаження товарів, специфікації, страхові поліси та ін. Для відкриття акредитива платник подає в банк-емітент заяву за встановленою формою, всі реквізити якої мають бути заповнені.

Вона є формою організації економічних відносин країни, за допомогою яких здійснюються міжнародні розрахунки, утворюються та використовуються валютні кошти країни. Мінімальна сума, на яку може бути відкритий акре­дитив, не обмежується. Сутність акредитивної форми розрахунків виявляється в тому, що по­купець на підставі договору з постачальником і до відвантаження ним продукції переводить гроші на його ім’я до відповідної установи банку. Форвардні операції діляться на два види: угоди аутрайт і угоди своп. Крос-курс щодо валют, об’єм торгівлі в яких незначний, часто важко отримати у чистому вигляді, тому угоду здійснюють через долар США. Однією з особливостей крос-курсів є те, що курси між валютами можуть котируватися по-різному, залежно від того, який банк проводить котирування. Цей акредитив не зручний для бенефіціара, оскільки не виключає ризику неплатежу.

Похожие записи: